Свято "Зимові посиденьки"

Мета: розширити знання учнів про народні свята українців, сконцентрувавши особливу увагу на відзначенні свят зимового циклу,розвивати творчі  акторські здібності учнів, виховувати інтерес до вивчення минулого рідного краю, прагнення зберегти  народні звичаї та обряди, повагу та любов до традицій рідного народу, інтерес до фольклорної спадщини рідного краю.   

                                        

Обладнання:класна кiмната прикрашена на зразок української хати рушниками,  духмяними травами, по центру українська піч з глечиками, макітрами, лавками, всі діти одягнені в українські костюми, на столі тісто для вареників, в макітрі готові вареники, для естафет та конкурсів – повітряні кульки, тарілки захованими у борошні цукерками, картопля.

  

Сценарний хід

Баба:3 давніх -давен наша Україна славиться величними традиційними святами і обрядами. Кожен, хто не черствіє душею, хто сповнений любові, доброти до української спадщини повертається до традицій свого народу. 
Подібно до того, як по великих містах влаштовувалися молодіжні клуби, звані бали тощо, в українському селі і містечку усталилися свої цікаві традиційні зібрання молоді під назвами - вулиці, музики, вечорниці, вечірки, досвітки, грища, попряхи, оденки та інші. 

Дід:То був час, коли сонце повертало на зиму і природа поступово засинала, коли зібрані були хліб і городина, коли наставали довгі вечори. 
Молодь освоювала багатий фольклор (пісні, казки, оповідання, перекази, легенди, жарти, загадки, прислів'я, прикмети тощо), історію села, краю, народу. 

Закінчилась в полі вся робота,

Земля чекає вже весняної пори.

А в хлопців та дівчат своя турбота,

Бо потяглися довгії зимові вечори.

Баба:Шановні гості! Любі друзі! Ми всіх вас раді привітати на українських зимових посиденьках, на нашім святі, в нашій хаті.

Хай м’яко стелиться стежина,

від вас до нашого подвір’я,

хай сніг не замете дорогу

від вас до нашого порогу.

Хай вам щастить на тій дорозі.

Хай добрі люди вас ведуть.

І ми вам можем обіцяти,

що нудьгувать не доведеться

на нашім святі, в нашій хаті,

бо звичай в нас такий ведеться.

Дід:Вас вітаєм хлібом, сіллю, вітаєм щиро вас

Всідайтеся зручненько   .

То ж просимо до нас, заходьте в добрий час

 на українські посиденьки.

Баба:Ці зимові посиденьки

починаєм в перший раз.

Нехай буде веселенько

 в серці кожного із вас.

Хай дзвінке дотепне слово

дружно рветься в небеса.

Ця традиція чудова

хай ніколи не згаса.

Дід: Щось добреньке з’їсти хочу, тількищо не знаю сам.

Баба: Голови б ти не морочив, що зварила те й подам.

Дід: Вареники, борщ і каша, в животі від них урчить.

Баба: Вередливий став ти діду, що ж тобі іще зварить?

Дід: Знаю, бабо, ти не сердься, я мабуть би, з’ївоце…Коровай із борошенця, а туди б ще вбить яйце.

Баба: Отже клятий! Хоч бери, тікай із хати! Будь по твоєму, спечу.

( Баба виходить з хати. Дід говорить їй услід.)

Дід: Ти готуй стара швиденько, повечеряєм гарненько( до зали) Баба в мене молодець, але гріх самому їсти цей рум’яненькийхлібець.( Баба входить сідає коло діда).

Дід:Пам’ятаєш моя люба, як були ми молоді, напечем , бувало, хліба – повнахата молоді.

Баба: Танці, співи, сміх до ночі….

( Чується стук і голоси за дверима)

Господарю! Господарю! Чи впустите до хати?

Баба:  Піду відчиню!

(йдуть дівчата, співають «Дівка Явдошка») 

Дівчата: 

Добрий вечір вашій хаті, 
Уклін господарю. 
Чи веселі посиденьки 
у нашому краю? 

Добрий вечір, господине, 
будьте здоровенькі .  
Чули, що у цій хатині 
будуть посиденьки. 

Всі:- Добрий вечір у вашій хаті! 

Баба: - Добрий вечір, добрий вечір, любі гості! 
Просимо, просимо. 
Заходьте сміливіше, 
сідайте, будьте ласкаві, 
у нашій хаті, на нашій лаві. 

Дівчата:Хай вам Бог допомагає!

Баба:              Казали Боги, щоб і ви помогли!

І ви будьте здорові. Заходьте!

Дівчата:                    То ми оце перші прийшли?

Баба:  Атож. Будьте, як дома.

Дівчата:                    Я в печі розпалю.

А я попідмітаю долівку.

Баба:  Та що ви? Піч протоплена, хата підметена.

Допоможіть лише вареників наробити.

Дівчата:                    Та це ми швидко зробимо, та ще всі гуртом!

Баба:  Ну, дівчата, беремось за вареники! Перевіримо, котра з дівчат краща господиня і вміє ліпити вареники.

(Сідають за стіл, розмовляють)

- А щоб веселіше було, давайте заспіваємо жартівливої пісні. «Соловеєчку, сватку, сватку»

Баба:  Щось вас сьогодні не густо.

Сценка «Хвеська і Пріська ». До хати виходять двоє дівчат. Сваряться.

Хв.:(Товкає Пріську)Чого ти заперла мене в коморі?Щоб я на посиденьки запізнилася?

П.:Язик без кісток: що хоче, те лопоче.На обличчя красива, а язик – як кропива. Чого б це я тебе запирала?

Хв.:(Знову товкає, кричить.) Ти йди капосна. Закрила – більше нікому. Бреше, як вовну чеше.

П.: Гарно щебечеш, та слухать погано. Сиплеш з пустого в порожнє. Ти все знаєш. Мабуть, знаєш і що у нашої господині в печі кипить?(Заглядає до печі)

Хв.: А, знаю…Мабуть, вареники. Аж їсти захотілося.(Потирає живіт) Якби було що їсти, можна і на городі сісти.

П.: З твоїм довгим язиком,  тільки полумиски вилизувать!

Хв.: Ох! Я тобі зараз покажу. Крутить язиком , як корова хвостом.

П.: Люди добрі! Рятуйте!

Хв.: Та цур, тобі! По всій окраїні чути. Осоромила на все село! Яка головонька, така й розмовонька.

Баба: Годі, годі, дівчата! Так кричите, що зараз усі порозбігаються.

Дівчина:Хвеська та Пріська хоч якого дзвона перегудять!

Хв.: Бовкнула, як жаба в болото.

Дівчина: Кажуть, що з усіх сіл по сім , а я - одна,   і ледве відгризлася. Як не хочете себе чемно поводити, то  - геть звідси!

П.: Не женіть нас, ми ж цілий день збиралися. Чепурилися, аж втомилися.

Хв.: По пуду бруду відмили, а ви нас в шию. Ми більше не будемо. Дозвольте залишитися.

Баба: Сварка – остання річ! Ви гомоніли, а громада слухала вас. Краще помиріться.

(мирилка)

Ти не плач, не плач, не плач

І скоріш мені пробач.

І на мене ти не сердься,

Бо у тебе добре серце.

Будемо скоріш миритись

І ніколи не сваритись.

(приєднуються до інших, починають ліпити вареники)

Баба:Парубки десь забарились.

Аби щастя було в хаті 
Щоб усі були багаті, 
Аби було любо, мило, 
Аби всі були щасливі. 

Поспішайте, дівчаточка, 
Все приготувати, 
Бо вже пора посиденьки
Всім нам починати.

 

Ось наліпим вареників 
Біленьких, смачненьких, 
Та й запросим до нас в гості 
Хлопців молоденьких. 

Щоби вони разом з нами 
Дружно працювали, 
та зимові посиденьки
Піснею стрічали. 

Просим всіх у нашу хату,

Превелику, пребагату,

Хай сьогодні несумненькі

Будуть наші посиденьки
(На лавах сідають дівчата, починають з тіста ліпити вареники,  господиня оглядає готові, визначає кращого вареника, переможницю нагороджує бубликом та цукеркою) 

Баба: Отож, господині ви вправні, зуміли приготувати такі гарні вареники.
( Чути голоси, шум,заходять хлопці) 
Дівчина: - Агов, хто такий? 

Хлопець: - Пес рябий, баран крутолобий, ведмідь клишоногий! Пустіть до хати! 
Дівчина: - Не пустимо в хату, дуже вас багато! 
Хлопець:  Чули ми , що в цій хаті сьогодні вечорниці.

Хлопець:А ви нас зустрічайте з варениками смачними та масними.

Хлопець:Бо ми прийшли до вас з танцями, піснями голосними.

Хлопець: Посиденьки починаймо, Славну пісню заспіваймо.

( Пісня «Ой на горі жито»).

Дівчина: - Ну, тоді заходьте вже! 

Баба: 
- Ну що ж, дорогі гості, хай дзвенять сьогодні наші улюблені пісні, жарти і сміх
Відпустила мене мати 
Та на вечорнички, 
Там дівчата чорнобриві 
Плетуть рукавички. 
Рукавички виплітали. 
Весело співали, 
А музики як заграли, 
Ще й затанцювали. 
Ой, гоп, чики-чики. 
Та червоні черевики, 
Підківками цвьок-цвьок, 
А ніжками скок-скок! 
Дід:Дивлюся на вас, діти: такі ви всі гарні.

Баба: А я згадую, як розповідали мої бабуся і мама, що коли вони були молодими, також збиралися на вечорниці. Вони вишивали, пряли, дерли пір`я на подушки і обов`язково співали, бо без пісні немає діла. Пісня – душа народу, завжди з ним – і в горі, і в радості. Сьогодні у нас вечорниці! Тож заспівайте жартівливої.

(Пісня «Несе Галя воду»)

Баба: Та які ж це посиденьки без ігор?  

Дід:- Із незапам'ятних часів в Україні козаки славилися силою та спритністю. Тож зараз ми побачимо, чи гідні хлопці нашої школи називатися справжніми козаками. Українські козаки дуже полюбляли позмагатись, в кого сильніша долоня, тобто хто візьме в жменю більше картоплин.

( конкурс з картоплею)

Баба: А от дівчата по – справжньому вирішували, як знайти найсильнішого. А думали так: хто добре їсть, той добре працює, той і сильніший. А ще цінували спритність та винахідливість. Ну, що, хлопці, спробуйте скуштувати солоденького. Без допомоги рук дістаньте цукерки зі своєї тарілки.

(Двом учасникам дають тарілки, наповнені борошном, під ним – цукерки)

Бачу, хлопці - нічого, 
Козаки які ого! 
Тож недарма всі дівчата 
Поспішали так на свято. 

Конкурс «Без зброї слабкі герої». 
- Береженого Бог береже, а козака - шабля стереже. А у нас мирні козаки і змагатися вони будуть без шабель. 
Розвивайся, сухий дубе - 
Завтра мороз буде. 
Приготуйтесь, козаченьки, 
Поєдинок буде.

 
(Конкурс – хто швидшу наповнить повітряну кульку)

Хлопець: А ще наш народ полюбляв жарти. Тож давайте і ми пожартуємо.Я почну першим – слухайте.

1.                  Упіймав дядько на яблуні хлопчика.

-                      Ти що там, шибенику, робиш?- запитує сердито.

-                      Та впало ваше яблуко, то я його вішав.

2.                  - Мамо! Чи  ви знаєте, яка у нас оказія була? У діжку з квасом миша впала.

-                      Ох, Боже мій! Чи ти ж її витяг?

-                      Еге, буду я витягать! Щоб вона мене вкусила? Я впіймав кота і вкинув у діжку, щоб він мишу з`їв.

Дівчина:        А у баби Гапки так уже і квочка сидить.

Бабуся каже:  - Глянь в гніздечко!

Курчатко клюнуло з яєчка.

-            Пита здивовано внуча:

-            А влізло як туди курча?

(В цей час Грицько  засинає на стільці.)

Дівчина:        Хлопці, дівчата, дивіться!

Наш Грицько заснув!

Грицько:                  - Га! Що? Я не спав!

Дівчина:        Ти спиш, Грицьку, при вікні?

Грицько:                  Ні!

Дівчина:        То, може, плачеш в тишині?

Грицько:                  Ні!

Дівчина:        Одержав вісті ти сумні?

Грицько:                  Ні!

Дівчина:        А двійок не було в ці дні?

Грицько:                  Ні!

Дівчина:        То просто думаєш, дивак!

Грицько:                  Так.

Дівчина:        Про що ж ти думаєш у сні?

Грицько:( відштовхує дівчину) (Сердито)

Щоб дала спокій ти мені!

Дівчина:        Вже й вечірній морок висне.

Нічка зорі запалила.     

Українська наша пісня

Серце й душу звеселила.

Пісня «Грицю, Грицю, до роботи»

Дід: Ось ми трохи розвеселилися. А яке ж свято без загадок?

( Конкурс загадок).

Хоч у нього й шуба є,

Та як холод настає,

Він не їсть тоді, не п'є,

І не ходить, не гуляє,

А у лігво спать лягає. (Ведмідь)

Гострі кігті має —

В подушки ховає.

Лазить все на плотик,

А зоветься ... (котик).

Має клешні й довгі вуса.

Я і сам його боюся,

Бо щипає, мов гусак.

Ну а звуть щипаку ... (рак).

для куничок — рукавички,

А для білочок — спіднички.

Зайцю — валянки на лапки,

І собі пошив піджак.

Хто кравець такий? (їжак).

Невеличка, зелененька

на болоті проживає,

днями квакає, співає. (Жаба)

В темнім лісі проживає,

Довгий хвіст пухнастий має.

Їй на місці не сидиться,

А зовуть її (Лисиця)

У підпіллі, в комірчинці                                             

Проживає ця тваринка.

Сама маленька, сіренька,

Тоненький хвостик має,

Зерно дуже полюбляє (Мишка)

Пара довгих вушок,

Сіренький кожушок.

Скорий побігайчик,

А зоветься ... (зайчик).

В лісі є кравець чудовий,

шиє звірам він обнови.

Для ведмедів кожушки,

для лисички — сорочки,

Сірий, зубастий по полю гуляє,

ягнят шукає. (Вовк)

Хлопець: Шановна громадо, а чи не сумно вам?

Хлопець: То може перевіримо, чи знаєте ви українські казки.

Загадує загадки, глядачі відповідають.

Загадки

1.    Який казковий персонаж обіцяв своїм господарям золоті прибутки? (курочка ряба)

2.    Що стало причиною народження Котигорошка?(?)

3.    Як зветься казка, де битий не битого везе? ()

4.    Яким по порядку вліз у рукавичку Ведмідь? ( Сьомим)

5.    Зякого посуду пригощав журавель лисичку ? ( Глечика)

6.    Щопікпівник у казці “ Колосок”? ( Пиріжки)

7.    Скільки звірів упіймав бичок? ( 4)

8.    На якому дереві заховався Телесик? ( На яворі)

9.    Скільки діб летіла булава Котигорошка? ( 12)

10.              На голову глечиклисицянаділа,
Мерщій до річки поспішила,
Скоріше глечика сварити, у річці жартуна втопити.
І не подумала лисиця.
Що і сама може втопиться.             ( “ Лисиця і глечик”)

Баба: А тепер позмагаємось, хто кого перебалакає, розкажемо скоромовки.

1. Конкурс скоромовок

2 Гра «Закінчи прислів’я»

Яке дерево, такі й віти, які батьки, …такі й діти.

Яка гребля, такий млин; який батько,…. такий син

Яке коріння — таке й … насіння

Без солі, без хліба немає .. обіда. 

І рибка без хліба .. бридка. 

Як є хліба край, то і в хліві рай, а як хліба ні куска, ….так і в хаті тоска

Своя стріха — ….своя втіха

Більше землю удобряй – будеш… мати урожай.

Там така добра земля, що дитину посади – і та б … виросла

Без діла сидіти, можна … одуріти.

Свій як не заплаче, то бодай скривиться, а чужий … і не подивиться

Кому добре живеться, у того й … півень несеться

Гість у дім – радість у нім

Всяк про правду трубить, та не всяк …. ту правду любить

Для того й муха на світі, щоб ліниві …удень не спали

Дівчина:Ми гуляли, веселились,

Усім весело було.

Посиденьки завершились,

І здається, все пройшло.

Хлопець:Ні, так просто не проходить,

В серці струночка бринить.

Про веселий вечір спогад

В нашім серці буде жить.

Баба:  Гарні посиденьки в нашій хаті!

Добре, що прийшли до нас.

Бачу, вмієте веселитись, жартувати, танцювати.

Дід:     І ми, старі, згадали свою молодість.

Та на порожній шлунок не довго жартуватимеш.

А що, бабо, вареники готові?

Баба:  Готові. То ж сідайте до столу, будь-ласка.

Баба:  А глядачів скільки у залі?

То це теж наші гості,

І по очах бачу, теж вареничків хочуть.

Зараз, зараз скуштуєте.

Дівчата, пригощайте гостей.

(Дівчата роздають вареники)

Вареники побіденники! Сиром боки позапихувані, маслом очі позаливані, вареники побіденники! Ви же вареники, ви же великомученики: ви ж у великих окропах кипіли, ви ж велику муку терпіли!., а як ми вас побідимо, то всіх поїмо.

Дівчина:        Ой, мабуть, давайте, люди,

За гостину дякувати будем

І за те, що гарно приймали.

І за те, що смачно частували.

Хлопець:       Нехай ваша добра хата

Буде радістю багата

І ділами, й пирогами,

І гостями, і друзями.

Дівчина:        А ще бажаємо сили,

Щоб ніколи не хворіли,

Щоб люди поважали,

Щоб діти шанували.

Хлопець:       Щастя, здоров’я не на один рік,

А на цілий вік!

Дівчина:        Отакі-то посиденьки!

Добраніч, господарі!

Хлопець:       А на прощання заспіваємо ще пісню та й розійдемося по домівках.

Спасибі щире всім, хто сьогодні, в цьому залі

брав участь у нашому святі.

Шановні гості! Все, що в серці мали

Вам подарували :

Світлу мрію й казку,

Нашу пісню й ласку ,

Щебет солов’їний,

Славу України.

Всі: Наші посиденьки  вже кінчати час

Кращі побажання ви прийміть від нас.

Всі виходять, кланяються. Співають пісню. 

Співають пісню «І в нас, і в вас все буде гаразд»

Хлопці й дівчата: Бувайте здорові!

Господиня: Прощавайте, в добрий час, Та приходьте ще до нас.