Конспект уроку з позакласного читання "Який слід повинна лишити на Землі людина"

Мета. Продовжити знайомити дітей з життям і творчістю видатного педагога В. О. Сухомлинського, викли­кати інтерес до творів Сухомлинського, бажання більше знати, наслідувати позитивні риси героїв прочитаних оповідань, збагачувати словник дітей, формувати читацький інтерес, працювати над розвитком мислення, розвивати вміння виділяти в тексті головне, виховувати почуття до­броти, любові та поваги до рідних, друзів, всього народу.

Обладнання. Портрет В.О.Сухомлинського, виставка книг, тематична папка «Педагогічна спадщина В.О.Сухомлинського», для кожного учня пам’ятка «10 правил: чого не можна робити»

Запис на дошці:

Сказав мудрець:

— Живи, добро звершай!

Та нагород за це не вимагай!

Лише в добро і вищу правду віра

Людину відрізняє від мавпи і від звіра.

Хай оживає істина стара —

Людина починається з добра!

Зміст уроку

І.Організаційна частина.

ІІ. Робота з виставкою книг, оголошення теми та мети уроку

-          Що об’єднує книгу, принесені вами для сьогоднішнього уроку? Що вам відомо про цю людину? Прочитайте епіграф до нашого уроку. Як ці слова можна пов’язати із життям та творчістю Василя Сухомлинського?

-          Крім творів для дітей В.Сухомлинський написав чимало книг і для дорослих? Кому вони адресовані?

-          Готуючись до уроку, з якими літературними жанрами ви зустрілися у творчості В.Сухомлинського?

-          Гра «Хвилинка реклами». Користуючись літературними поняттями «зміст», «передмова», «титульний лист», «анотація», «обкладинка», «тематика», прорекламуйте свою книгу так, щоб в інших виникло бажання прочитати її. (робота в групах)

-          Сьогодні у нас є можливість більше дізнатися про цю видатну людину та її творчість.

ІІІ. Повідомлення про життя та творчість В.Сухомлинського.

- Продовжте думку Василя Сухомлинського: «Людина народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується для того, щоб ….» (відповіді дітей)

- «Людина народжується для того, щоб лишити по собі слід вічний»

- Коли ми з вами замислювалися над цим досить дорослим запитанням? (коли читали оповідання на уроці читання «Який слід повинна залишити на землі людина», 3 клас, ІІ семестр)

Заздалегідь підготовлені учні підготували інформаційне повідомлення про життєвий та творчий шлях відомого вчителя.

- Народився Василь Олександрович 28 вересня 1918 року на Кіровоградщині, в незаможній сім'ї. Батько його, Олександр Омелянович, був і орачем, і столяром, і теслярем, майстрував колеса і музичні інструменти, вчителем праці, членом правління колгоспу, сільським кореспондентом газети.   Мати, Оксана Іванівна, працювала в колгоспі, займалася домашнім господарством, а довгими зимовими вечорами сиділа над своїм шитвом розповідала дітям казки. Змалку в дітей виховували любов до книги. Батько змайстрував хлопцеві красиву скриньку, де він зберігав свої найкращі книжки.

- Ріс хлопчик жвавим і допитливим. Дуже любив малювати. Але фарби, пензлі, зошити можна було придбати лише за лікарські рослини. І пропадав хлопчик цілими днями у лісі. За склянку насіння акації одержував два зоши­ти, а за фарбами ходив аж у Кременчук (35 км!). Грав на народних музичних інструментах. У навчанні був старанним і здібним, мав чудову пам'ять. Інколи приходив задовго до початку уроків і займався з учнями, яким важко давалася математика. Часто збирав навколо себе гурт дітей. Разом сміялися, веселилися, викрикували на радощах, це був, мабуть, початок його учительського шляху.

- Сімнадцятирічним юнаком Василь Сухомлинський пе­реступив поріг школи і залишився в ній до кінця свого життя. 35 років він торкався словом до дитячої душі.

В. Сухомлинський написав біля 1500 художніх мініатюр — казок, оповідань, легенд, притч, новел. А найчастіше звертався до жанру казки, може, ще й тому, що любив у казковій формі про всі речі оповідати своїм дітям — Сергійкові й Олі. Казка в розумінні В.Сухомлинського – це друг і вчитель дітвори, вона допомагає їм краще пізнавати навколишній світ, робить їх добрішими, людянішими, викликає бажання пронести чудові риси позитивних персонажів через усе життя.

- Педагогічний досвід В.Сухомлинського глибоко вивчається у багатьох країнах світу. Його твори видано 59 – ма різними мовами. На сьогодні опубліковано 65 творів педагога. 371 видання тиражем близько 15 млн. примірників. Його найвідоміша книга «Серце віддаю дітям» видавалася 55 разів 32 – ма мовами світу.

ІV. Фізкультхвилинка.

V. Робота над темою уроку. Обговорення прочитаних творів.

В.О. Сухомлинський — український письмен­ник, вчитель. Його творчість сповнена любов'ю до при­роди, до рідного краю, до людей. Вирісши серед прекрас­ної природи він з раннього дитинства навчався бачити і відчувати прекрасне, а згодом все це передав у своїй твор­чості.

Героями його творчості найчастіше виступа­ють діти. Його твори заставляють замислитися над пи­таннями. Вчать реагувати на вчинки героїв. Багато його творів були написані в процесі безпосереднього спілку­вання з дітьми, під час екскурсій, прогулянок, бесід.

Мабуть, саме тому більшість його творів на морально-етичні теми, якими він спонукає нас до са­мостійних роздумів, оцінок, висновків.

Вони були необхідні для того, щоб краще по­яснити дітям події, явища, які вони спостерігали, викли­кали інтерес до них або змусили замислитись над вчин­ками, поведінкою.

В своїх оповіданнях про природу В.О. Сухомлинський закликає нас не тільки уважно придивитися до навколишньої дійсності, милуватися красою природи, а й вчить розуміти взаєморозв'язки і взаємозалежність в природі. Заохочує пізнати життя тварин, рослин, птахів, бережно ставитись до природи.

Творчість В.О. Сухомлинського різноманітна. Він писав про природу, про стосунки між людьми, закли­кав берегти рідну природу. Бути добрими, не байдужими до чужого горя.

Діти до уроку готувалися творчими групами, кожна з груп підібрала свої твори за темами (всі твори наявні у тематичній папці «Педагогічна спадщина В.О.Сухомлинського»):

перша група: про природу — «Соромно перед соловейком», «Щоб не наколовся», «Тільки живий красивий»;

друга група: про школу та стосунки між дітьми— «Всі добрі люди – одна сім’я», «Мишків велосипед»;

третя група: про любов до рідної землі— «Дідова колиска», «Що найтяжче журавлям», «Рідне слово» ;

четверта група: про родинні стосунки— «Скажи людині: - Здрастуйте», «Найщасливіша людина на землі», «Щоб ти став кращим».

Свою роботу над творами учні можуть показати у вигляді інсценізації, переказу, виставки малюнків чи серії слайдів.

VІ. Читання та обговорення творів В.Сухомлинського.

Учні продовжують роботу у групах. Кожна група виконує завдання на картках.

1 група. Визначте тему даного оповідання. Підготуйте інсценізацію цього оповідання.

Як ми знайшли гніздечко

Одного теплого весняного дня ми пішли до лісу. Дорогою притомили­ся, сіли перепочити. Сидимо біля куща. Коли це Оля тихенько шепоче: - Дивіться, в кущі гніздо.

Бачимо: поруч, ось близенько, гніздечко. І пташка у ньому сидить: маленька, сіренька пташечка. Дивиться на нас червоними оченятами, не­мовби просить: ой, відійдіть од мене, не наближайтеся до мого гніздечка.

Ми не могли відвести очей від маленької пташечки. Але таки вста­ли тихенько, відійшли в ліс та й посідали далеченько від гнізда. У нас полегшало на душі: ми не злякали пташки. Вона сидить у гнізді й дякує нам.

2 група. Прочитайте оповідання. Визначте його тему та мету. За змістом складіть 5 запитань.

УЧИТЕЛЬ І УЧНІ

Під гіллястою липою сидів Старий Учитель, запису­вав до школи дітей.

На зеленій галявині було тихо. Новачки ніяковіли, чу­вся стриманий шепіт батьків.

До вчителя підійшов сивий дідусь.

Учитель пильно подивився на дідуся, заплющився на мить і знову глянув йому в очі. Він пізнав свого першого учня. Шістдесят років тому під цією липою він запису­вав його до школи.

—    Остапе, це ти? — тихо запитав Старий Учитель,

—    Я, вчителю... Привів онука, малого Остапа. Ста­рий учитель і його перший школяр обнялися і поцілу­валися.

Остап зітхнув і тихо промовив:

—    Роки йдуть, учителю.

Старий Учитель заплакав. Задумливий, схвильований, з тремтячими сльозинками в очах, він довго сидів мовч­ки, дивився на маленького Остапа.

Над гіллястою липою синіло літнє небо, в квітах хме­лю гули бджоли, на далекому обрії тремтів синій ліс — як і шістдесят років тому.

—    А тепер, мої любі учні, — промовив Старий Учи­тель рівним, тільки трохи схвильованим голосом, — хто ж мені скаже, для чого людині треба вчитися?

Першим підвів руку …дідусь Остап. Підвів і зніяковів..

3 група. Прочитайте оповідання. Письмово дайте відповіді на запитання:

1. Чим особлива пташка деркач?

2. Куди поспішав Деркач?

3. Кого він зустрів по дорозі?

4. Чому Деркачу доводиться так далеко мандрувати щороку і повертатися назад?

ДЕРКАЧ І КРІТ

 Із далекого теплого краю повертався на північ, на нашу землю, маленький Деркач. Це пташка сіренька. Улітку вона виводить у нас діток, а на зиму відлітає в Африку.

  Важко летіти Деркачеві, маленькі в нього крильця. Того він як де летить, а як де й пішки іде. Ось і зараз, опустившись на землю, він ішов і йшов на північ. Іде собі й тихенько пісеньку співає про далекий північний край, про гніздечко під кущем лози на земному лузі – там його мила батьківщина.

 Іде собі, іде й зустрічає Крота. Сидить Кріт у норі, висунув мордочку й питає Деркача:

 - Хто ти такий і куди йдеш?

 -Я пташка Деркач повертаюся на батьківщину із теплого краю.

 Розповів Деркач Кротові про свою далеку північну вітчизну й про теплу африканську землю.

-               А чого ти не поселишся на тій теплій  землі і не живеш там завжди? – питається здивований Кріт .- Чого щороку мандруєш тисячі кілометрів? Ти ж до крові поранив ноги. Тебе скрізь підстерігає шуліка. Що ж заставляє тебе поневірятися? Що тебе кличе на холодну північ?

-          Батьківщина, - відповів Деркач.

4 група. Прочитайте оповідання. Підготуйтеся творчого переказу від першої особи. Складіть невеликий усний твір – міркування про материнську любов.

ЧОМУ МАМА ТАК ХВАЛИТЬ?

Пішла мама на роботу, а вдома залишилась шестирічна дівчинка Люда. Вона ще не ходить до школи.

Мама сказала Люді, щоб вона курей нагодувала й квіти полила.

Люда нагодувала курей і полила квіти. А потім думає: "Зварю борщу. Мама прийде з роботи втомлена. Хай відпочине".

Зварила Люда борщу, попробувала. Борщ несмачний... Оце буде мама сваритися, що вона несмачного борщу наварила.

Прийшла мама з роботи. Здивувалась, що Люда зварила страву. Насипала борщу, їсть і хвалить.

— Ой смачного ж ти борщу зварила, дочко.

Люді ніяково слухати ці слова. Адже вона пробувала борщ, він несмачний. Думає Люда: "Чому ж мама так хвалить?"

VІ. Вікторина.

1. Коли і де народився відомий педагог Василь Олександрович Сухомлинський? (28 вересня 1918 року у селі Василівка Кіровоградської області)
2. Скільки приблизно творів у літературній спадщині В.Сухомлинського? (Близько 1500)
3. Найвідоміша книга цього автора? («Серце віддаю дітям» видана 32 мовами)
4. В якому оповідання говориться про любов доньок до матері, з якого були розлучені цілий місяць? («Сьома дочка»)
5. З якого твору ці герої: учитель Іван Петрович, Віталик, Петрик, вогнегривий кінь? («Кінь утік»)
6. В якому оповіданні мова йде про старого Майстра, хлопчика, відбиток ніжки, слід? («Який слід повинна залишити людина на землі»)
7. Як називається казка, де дійові особи Горобчик, Горобчиха, Сонце і Вогонь? («Горобчик і Вогонь»)
8. Про яку незвичайну книгу розповів Сухомлинський у одній з своїх казок? («Спляча книга»)
9. Згадайте оповідання, прочитане у 2 класі, про хлопчиків, які вихвалялися своїми подарунками? («Сергійкова квітка»)
10.  З якого твору ці рядки: «Серед поля стоїть маленька хатина. її побудували, щоб у негоду люди могли сховатися й пересидіти в теплі.» («Красиві слова і красиві діла»)

VІ. Підсумок уроку.

- Які враження ви сьогодні отримали? Що сподобалось і запам’яталось найбільше? Про що ви почули вперше? Які поради ви могли б дати тому, хто ще  не знайомий із творчістю Василя Сухомлинського?

- Все своє життя Сухомлинський працював у школі з дітьми. Тому він склав 10 правил: чого не можна робити. Прочитайте і запам'ятайте їх. (кожній дитині подарувати)

10 ПРАВИЛ: ЧОГО НЕ МОЖНА РОБИТИ

•   Не можна ледарювати, коли всі працюють.

•   Не можна сміятися над старістю і старими людьми, про старість треба говорити тільки з повагою.

•   Не можна заходити в суперечку з шанованими і до­рослими людьми, особливо зі старшими.

•   Не можна виявляти незадоволення тим, що в тебе немає якоїсь речі.

•   Не можна допускати, щоб мати давала тобі те, чого вона не бере собі.

•   Не можна робити того, що осуджують старші.

•   Не можна залишати старшу рідну людину одинокою

•   Не можна збиратися в дорогу не спитавши дозволу і поради у старших.

•   Не можна сідати до столу, не запросивши старшого.

•   Не можна сидіти, коли стоїть доросла, особливо літ­ня людина, тим більше жінка.

- Творячи добро, людина стає духовно багатшою, чистішою, її можна порівняти з чистим джерельцем, яке всіх радує своєю прохолодою, всі п'ють цей чистий скарб природи, а дже­рельце від цього не міліє, а творить ріки і моря:

Лісове джерельце, добре в нього серце,   

Всім дає водиці: і звірятку, й птиці,

Дереву й травиці, квітці і людині,

Тому не міліє, дзюркотить, радіє,

Із лісів дзвінкою витіка водою.

Добротою себе вимірюй!

Робіть добро, і повернеться воно до вас сторицею.